Сьогодні в Україні відзначають День Державного Герба. Саме 19 лютого 1992 року парламент затвердив синій щит із золотим тризубом київського князя Володимира Великого як Офіційний герб держави Україна. Нині він має статус малого герба, який у майбутньому має стати основою великого. Останнього досі не затвердили.
До речі, торік проводився вже четвертий конкурс з визначення ескізу Великого Герба України. У листопаді міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко презентував роботу переможця конкурсу — художника Олексія Кохана. Однак цей ескіз викликав неоднозначну реакцію у частини українців. Через це кореспонденти сайту «Є» вирішили поцікавитися думкою геральдистів.
Цей день також запам’ятався подіями Революції Гідності. 19 лютого 2014 року тривав другий день жорстоких протистоянь між силовиками та протестувальниками, які розпочалися напередодні з мирної акції.
Вночі 19 лютого лідери опозиції провели кількагодинні перемовини з Віктором Януковичем. Вони не увінчалися успіхом, адже він вимагав, щоб протестувальники покинули територію майдану Незалежності. Тому впродовж доби ситуація залишалася напруженою: «Беркут» штурмував майдан Незалежності, силовики готувалися до «антитерористичної» операції, а учасники Революції Гідності не задавалися й захищали свої позиції.
Внаслідок столичних протистоянь 19 лютого жителі Хмельниччини втратили свого земляка — 25-річного Олександра Клітинського зі села Чернелівці Деражнянського району.
А у Хмельницькому 19 лютого 2014 року запам’яталося трагічними подіями поблизу будівлі обласного управління Служби Безпеки України на тодішній вулиці Театральній (нині — вулиця Героїв Майдану). Того дня обурені діями центральної влади хмельничани близько 13-ї години зібралися біля СБУ. Оскільки до активістів ніхто зі силовиків не вийшов, а двері були зачинені, вони почали вибивати скло на них. У відповідь пролунали постріли. Дізнавшись про поранених, до СБУ почали приходити все більше людей. Будівлю перекрили тролейбусами. Ввечері знов були постріли та поранені, а активісти почали кидати в будівлю пляшками зі запальною сумішшю…
Підписатися на канал «Є» в Youtube
Внаслідок тих подій під управлінням СБУ загинули 71-річна Людмила Шеремет (її серце зупинилося в лікарні 22 лютого) та 21-річний Дмитро Пагор.
— Оприлюднено «Маніфест про скасування кріпосного права» та «Положення про селян, що виходять з кріпосної залежності», видані російським імператором Олександром II. На той час в Російській імперії у кріпацтві перебувало орієнтовно 22 мільйони 500 тисяч людей.
— Ідеолог українського самостійництва (націоналізму) Микола Міхновський у Харкові виголосив свою працю «Самостійна Україна», у якій він торкнувся політичних, правових і філософських аспектів буття української нації та держави.
— Миколай Коперник, польсько-німецький астроном.
— Клим Чурюмов, український астроном, першовідкривач комет Чурюмова-Герасименко та Чурюмова-Солодовникова.
19 лютого 1919 року був виданий декрет РНК УСРР про суди. Він скасовував на території України усі судові інстанції, які діяли до встановлення радянської влади. Таким чином цього дня були ліквідовані Кам’янець-Подільський окружний суд й Інститут мирових суддів Подільської губернії. Замість них нова влада утворила народні суди.
Кримінальні справи розглядалися народними судами, які обирались радами чи виконкомами на рік, а цивільні — одним постійним суддею.
