У Хмельницькому попрощалися із Вадимом Якимчуком. Він загинув у Пологівському районі Запорізької області 20 квітня. Як зазначив капелан Олег Макаровський, похоронили не лише світлого воїна і сина нашої неньки України, але і єдиного сина у мами.
Хмельничанин Вадим Якимчук понад рік був контрактником у ЗСУ, служив в окремій гірсько-штурмовій бригаді. Він захищав країну від російського агресора і загинув як Герой.
«Зараз наші воїни скроплюють своєю кров’ю українську свободу та державу. Якби не було цієї жертви, ми б не вистояли. Тому, дякуючи Вадиму і всім нашим полеглим Героям, ми сьогодні можемо спілкуватися, жити, трудитися, дихати українським повітрям. І у ритмі синьо-жовтого українського прапора вільно б’ються наші серця», — сказав капелан.
Вадиму Борисовичу Якимчуку назавжди залишиться 33 роки. Поховали його на Алеї Слави у Хмельницькому.
Вадим Якимчук захищав країну від російського агресора і загинув як Герой. Колаж автора із фото Алли Собко.
За словами міського голови, вже 25 хмельничан провели в останню путь від 24 лютого 2022 року і більш як 60 — від початку війни 2014 року. В межах області лік Героїв нараховує, на жаль, понад дві сотні.
Сьогодні, 26 квітня у Шепетівці попрощалися із двома загиблими військовими Артемом Слісарчуком та Юрієм Кукуєвим.
Старший лейтенант, начальник зенітної ракетної обслуги зенітної ракетної батареї Шепетівського зенітного ракетного полку ПвК «Захід» Артем Слісарчук, загинув 24 березня. Він пройшов шлях від солдата до офіцера, обіймав посади оператора зенітної ракетної обслуги, командира відділення — старшого оператора радіолокаційної станції відділення бойового управління, заступника начальника зенітної ракетної обслуги. Навчався у Харківському національному університеті повітряних сил ім. Івана Кожедуба.
Артем Слісарчук загинув під час ведення протиповітряного бою з авіацією ворога. Колаж автора із фото Шепетівської міської ради та зі сторінки повітряного командування «Захід» ЗСУ.
Як повідомляє повітряне командування «Захід» ЗСУ, офіцерська кар’єра Артема почалася з посади начальника зенітної ракетної обслуги.
«З перших днів ротацій в зоні проведення антитерористичної операції, Артем показав себе прикладом мужності й патріотизму. Час минав, а з тодішнього солдата Слісарчука Артема – виріс справжній зразковий офіцер українського війська. За його плечима було близько десятка ротацій на схід», — йдеться у повідомленні.
Від початку повномасштабного вторгнення він разом із побратимами виконував бойове завдання на Харківщині, втім черговий виїзд на лінію зіткнення, на жаль, став для Артема останнім.
Він героїчно загинув 24 березня 2022 року під час ведення протиповітряного бою з авіацією ворога.
З Артемом прощалися на центральній площі у його рідній Шепетівці. Поховали на Алеї Слави.
Посмертно Артему Слісарчуку присвоєно звання Героя України з удостоєнням ордена «Золота Зірка».
Юрій Кукуєв загинув 24 березня 2022 року. Колаж автора із фото Шепетівської міської ради.
Старший сержант Юрій Володимирович Кукуєв із Судилкова загинув в бою поблизу міста Ізюм на Харківщині, захищаючи рідну землю від окупанта.
Йому було і залишиться 46 років. Заступник начальника зенітно-ракетної обслуги зенітно-ракетної батареї Юрій Кукуєв ще з 2014 року захищав кордони рідної землі на сході країни, додому приїздив тільки на ротації.
«Вірний присязі, хоробрий, відважний захисник, надійний побратим і товариш, люблячий син, брат, чоловік та батько. Він народився і проживав у селі Судилків. Навчався у місцевій школі. Низько схиляємо голови у скорботі перед світлою пам’яттю Героя», — написали на сторінці Судилківської громади.
Юрія Володимировича Кукуєва похоронили у рідному селі Судилків. У загиблого залишилася мама, дружина та троє дітей.
Відповідно до Указу Президента України від 29 березня 2022 року Юрій Кукуєв за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).
Володимир Луценко загинув захищаючи Україну. Колаж автора із фото Полонської ТГ.
У Полонному сьогодні прощалися зі старшим сержантом Володимиром Луценком. Заступник начальника зенітної ракетної батареї загинув 24 березня, захищаючи територіальну цілісність України. У липні йому мало виповнитися б сорок років.
Володимира Луценка поховали у Полонному. У нього залишилися батьки, дружина і донька.
Указом Президента України від 29 березня Луценко Володимир Сергійович нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).
